Головна
 01.11.2012 Відбулася проща до Святої Софії у Римі В суботу, 13 жовтня, було відслужено Велику вечірню та Чин благословення відновленого собору Святої Софії. На проповіді під час Вечірні, звертаючись до паломників, протоієрей Іван Дацько, останній секретар Йосипа Сліпого, голова Релігійного товариства для українців-католиків у Римі «Свята Софія», сказав: «Патріарх Йосиф (Сліпий) усвідомлював, що Католицький університет, який знаходиться поряд із Собором, не може існувати без свого храму. Тому одразу після завершення будівництва приміщення університету розпочав зводити новий храм Божої Премудрості. Відтоді ця святиня стала видимим знаком глибоко закоріненої християнської віри у нашому народі». У неділю ,14 жовтня, святкування продовжилось Архиєрейською Літургією, яку очолив Блаженніший Святослав. Цією Літургією він урочисто відкрив Рік Віри в УГКЦ. З Блаженнішим Святославом співслужили Глави Східних Католицьких Церков, Митрополити, єпископи нашої церкви, також приблизно півтори сотні священиків. А спільну молитву підносили 5 - 7 тисяч паломників з України та діаспори. Це було велике зворушливе єднання, глибока молитва за долю нашої держави. Також у неділю відбувся концерт української сакральної музики на честь Святішого Отця Бенедикта XVI в одній із найстаріших базилік вічного міста – церкві Святої Марії ангелів та мучеників. Піком паломництва у Римі було богослужіння у головному храмі Католицької Церкви – базиліці Святого Петра в понеділок 15 жовтня. Після Літургії владики й священики помолилися акафіст до святого священомученика Йосафата Кунцевича архиєпископа Полоцького, мощі якого спочивають у базиліці Святого Петра. Після завершення прощі до Святої Софії наша прочанська група вирушила з Риму далі по своєму маршруту. Ми відвідали чимало святих місць Італії, які дорогі серцю кожного християнина. Першим з них було місто Барі на півдні Італії. Це портове місто відоме тим, що в Соборі Св. Миколая зберігаються мощі Св. Миколая Чудотворця. Ми мали особливу нагоду помолитися Св. Літугрію та Акафіст на гробі Святого Миколая, а також кожен особисто прикластися до його гробу. Далі група вирущила у Сан-Джованні Ротондо, містечко, в якому жив, працював, молився та помер особливий монах, стигматик та улюблений Святий ХХ сторіччя, отець Піо. Там ми помолилися у новій базиліці, де він зараз захоронений, відвідали стару церкву та музей о. Піо, де знаходяться його особисті речі, предмети вжитку, одяг, а також тисячі листів з усього світу, які були йому адресовані, з проханнями про молитву та щирими подяками. Наступною нашою зупинкою було Лорето, відоме усьому світові своїм собором, під куполом якого стоїть Хатинка Пресвятої Богородиці. Це є частина справжнього будинку Богородиці, в якому жила Пречиста Діва в Назареті, де Вона отримала благу звістку від Архангела Гавриїла про народження від Неї Спасителя світу. Ми всі, ввійшовши, помолилися в Будинку біля чудотворної статуї Лоретанської Божої Матері, а також мали надзвичайну нагоду відслужити нашу українську Св. Літургію на цьому Святому молитовному місці. Відвідуючи Сан Маріно можна було лише позаздрити цій древній землі свободи, що є прикладом дивовижної стійкості та мужності, коли прагнення зберегти незалежність є сильніше за страх і спричиняє дивовижні події та героїчні подвиги на благо Батьківщини… Заїздом у Падую завершилось наше паломництво. Тут ми спочатку відслужили Св. Літургію у церкві Св. Євангелиста Луки, в якій моляться наші українці-заробітчани, а потім вирушили в головну базиліку – Святого Антонія, де у великому прекрасно оздобленому малахітовому саркофазі спочивають мощі Св. Антонія Падевського, великого чудотворця та улюбленого Святого мільйонів людей на Землі, який здобув славу, як і о. Піо, ще за свого життя. У Падуї, в соборі Св. Юстини зберігаються мощі Св. Великомучениці Юстини та Св. Євангелиста Луки, куди також заходила наша група. Маємо сподівання, що молитви, Святі Літургії, відвідання святих місць відізвуться у душах усіх прочан, зміцнять їх у вірі та надії, додадуть сили творити добро на славу Бога та нашої держави. А та знаменна подія у Римі в Соборі Святої Софії, свідками якої вони були, відіб’ється у серці на все життя. |
 |
 |
 |
