Турист і паломник → Про фігурку Дитятка-Ісуса у Празі

Про фігурку Дитятка-Ісуса у Празі


Дитятко-Ісус
Біля храму Матері Божої Переможної на Малій Страні у Празі при вулиці Кармелітанській, 9 великою шаною користується фігурка Дитятка Ісуса (загальновідома назва – Празьке Дитятко).
Початку культу Дитятка Ісуса слід шукати в Іспанії у різноманітних оповіданнях нерідко характеру легенд. Одна з них належить до часу воєн, які католицькі королі вели з маврами 900 років тому. Між Севілією і Кордовою, над річкою Гвадалквівір стояла святиня і монастир кармелітів. Під час одного з нападів маврів обидва ці об’єкти були зруйновані дощенту. Від пожежі врятувалося лише четверо монахів. Один з них на ім’я Йосиф мав особливу набожність до Дитятка Ісуса і Святої Родини з Назарета. Якось, коли він працював у дворі, прийшло до нього невідоме дитя, запрошуючи до молитви “Ангел Господній”. Коли монах відмовляв “Ангельське привітання” і промовив слова “і благословен плод чрева Твоєго”, дитятко сказало: “Це Я” – після чого зникло. Йосифові залишився спогад і неспокій та постійне прагнення знову побачити Дитятко. Він намагався також відтворити, виліпити з воску його обличчя. Проте не був задоволений з результатів своєї творчої праці. З плином літ риси дитятка стиралися і зростало бажання зустрічі. Коли він був уже похилого віку, Дитятко з’явилося знову і сказало: “Я прийшло показатися тобі ще раз, аби ти міг точно завершити мій образ”. Монах сам не помітив, як його руки взялися до роботи і виліпили з воску лице Дитятка, дуже подібне до того, на яке він дивився. Оглядаючи результат своєї праці, монах відчув себе дуже щасливим. Дитятко зникло. Сповнений небесної радості, він ліг спати і заснув. Божественний гість покликав його до себе назавжди. Тимчасом фігурка Божого Дитятка залишилася у пам’яті монахів-кармелітів, а також мешканців того регіону Іспанії.
В історичному аспекті відновлення культу Дитятка Ісуса настало в ХVI столітті за справою святої Терези Великої, відомої реформаторки монашого життя. Предметом почитання була фігурка дитятка, вирізьблена з дерева, зі смаком виліплена і обгорнута полотном. Тоді вона була власністю і найціннішим клейнодом маєтку родини де Лара. Існують історичні записи, які інформують про передачу Марліком Лара фігурки як шлюбного посагу своїй доньці Моніці, яка вийшла заміж за вельможу чеського королівства Вратислава Перстейна. Шлюбним подарунком обох батьків для доньки Поліксени була також фігурка. Ця невіста після смерті чоловіка у 1628 році пожертвувала фігурку Дитятка монахам монастиря Кармелітів Босих при церкві Найсвятішої Діви Марії Переможної у Празі. Зазначено, що Поліксена, передаючи фігурку монахам, сказала: “Передаю вам те, що для мене найдорожче. Почитайте Дитятко Ісуса, і добро буде завжди з вами”.
Від того часу розпочинається славна історія культу Празького Дитятка.
Однак початок був не найліпшим. 1631 року Прагу захопило військо сасів, було зруйнувано храм і монастир, а фігурці поламали руки і викинули за вівтар. Знайшов її там аж через вісім років один із монахів отець Кирило від Матері Божої. Його стараннями були відремонтовані ручки Дитятка. Одного дня о. Кирило молився перед статуєю. Він роздумував, що наш Бог народився, і стався маленькою дитиною задля нас. Несподівано статуя почала говорити до здивованого монаха:
“Змилосердися наді мною, і я змилосерджуся над тобою. Прийди до мене, допоможи, і я дам тобі мир. Чим більше ти будеш мене шанувати, тим більше я буду тебе благословити”.
Фігурку помістили в каплиці Святого Хреста. Коли шведське військо оточило Прагу (1639-1641), мешканці просили малого “Пражанина” про порятунок. Місто не було здобуте, військо відступило з-під Праги. Це спричинило зростання культу фігури Дитятка Ісуса. У 1644 році на свято Імені Ісуса було посвячено каплицю на честь Дитятка Ісуса, цей день є святковим – відпустовим. Фігуру Дитятка Ісуса відвідав цісар Фердинанд III, шведський король Густав Адольф, протестант. 4 квітня 1655 року відбулося коронування фігурки Дитятка Ісуса.
У ХVIII столітті слава про Дитятко і Його почитання розійшлася поза Прагу і Чехію. До цього спричинилося видання німецькою мовою книги про Празьке Дитятко, яке здійснив священик Емерік від Святого Стефана. Чеський різьбяр Ян Єжи виготовив копії фігурки, які мандрували багатьма країнами Європи. У ХIХ столітті культ дитятка поширився на іспаномовні країни Південної Америки. Великий культ Дитятка панував в Італії. Мешканці цієї країни побудували в Арезано святиню на честь Празького Дитятка.
Набоженство до Дитятка-Ісуса прославляється у великій таємниці-містерії Воплочення Бога, і збільшує нашу повагу до Марії, Божої Матері. Вона нас любить і розпізнає в нас свого Сина-Спасителя, і дякує Господу Богу, що Він дав свого Сина для нашого спасення через любов.